безпідставний


безпідставний
essasız

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безпідставний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безпідставний — а, е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований …   Український тлумачний словник

  • безпідставний — [беизп ідзста/ўнией і беисп ідзста/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • безпідставний — (позбавлений підстав), безґрунтовний, непідпертий, безпричинний; не(в)мотивований, необґрунтований, неслушний (позбавлений фактів, доказів); неправомірний (який здійснюється без законних підстав); голослівний (перев. про твердження, заяви,… …   Словник синонімів української мови

  • безпідставність — ності, ж. Абстр. ім. до безпідставний …   Український тлумачний словник

  • безпідставно — Присл. до безпідставний …   Український тлумачний словник

  • безґрунтовний — а, е. Який не має під собою ґрунту (у 4 знач.); для якого немає жодних підстав; безпідставний …   Український тлумачний словник

  • безосновний — а, е, зах. Безпідставний …   Український тлумачний словник

  • даремний — а, е. 1) Який не дає наслідків; марний. 2) Який не має серйозних причин; безпідставний, непотрібний. 3) діал. Дарований …   Український тлумачний словник

  • неаргументований — а, е. Який не підкріплений аргументами; необґрунтований, безпідставний …   Український тлумачний словник

  • незрозумілий — а, е. 1) Якого не можна зрозуміти, осмислити. || Якого не знає, не розуміє хто небудь. || Якого важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний. || Який своїми діями, вчинками, поведінкою викликає подив, здивування (про… …   Український тлумачний словник